Спілка голого з босим, або вовк в овечій шкурі

Презентація нового політичного проекту „Громадянський рух „Нова Україна” викликала досить дивні відчуття. Проводили її колишній віце-прем’єр-міністр В.Семиноженко та колишній голова СБУ І.Смешко, які представляли оргкомітет цього утворення. Обидва виступили. Говорили дуже довго, конкретно ні про що, а там, де вдалось сказати хоч щось, воно вийшло, м’яко кажучи, дивним.

Зокрема, за словами В.Семиноженка проект - „громадський”, але займатись буде саме партійною справою - політикою. Тобто, за словами гостей, «громадянський рух» буде брати участь в усіх виборах в Україні, не будучи партією і не підпорядковуючись жодній партії.

На практиці це може бути лише на президентських виборах, як наприклад „Фронт Змін” А.Яценюка. Хоча навіть в цьому випадку „громадянська ініціатива” нічим фактично не відрізняється від партії. Єдиний сенс у цьому – „втекти” від остогидлого електорату самого слова „партія”. Все ж „громадянська ініціатива” чи „громадянський рух” звучить якось більш по-міссіанськи епохально і піднесенно-велично, порівняно з „заплямованим” словом партія.

Але як же бути з іншими виборами, які проходять на суто партійній основі? Але тут гості заявили, що вони дещо винайшли. За їх словами, їх громадянський рух не під якогось кандидата чи партію. „Ноу-хау” полягає в тому, що він стане настільки величезним, що сам поглине партії в Україні і буде брати участь у виборах і визначати українську політику, вміщуючи в себе партії України. Тобто до нього можуть увійти всі 172 партії України, а тоді... Тоді якимось чином ці партії на з’їзді громадянського руху одночасно проводять свої з’їзди і подають до ЦВК списки, визначені з’їздом громадянського руху, як начебто це списки саме їх партій. Ці ж партії користуються не власною політичною програмою, а програмою громадянського руху, або заміняють свою програму програмою руху.

Спробуємо розібратись в сенсі цього „ноу-хау”. Отже, чому будь-яка партія, яка за законодавством має право брати участь у виборах повинна бути під диктатом, контролем чи патронуванням (називайте як хочете) якоїсь громадської організації чи руху, які такого права не мають?

Тим паче, що абсолютно очевидно, що жодна партія не погодиться, щоб нею керувала неконтрольована нею ж громадська організація. Зазвичай буває навпаки – політична партія дійсно створює ряд громадських організацій чи навіть об’єднань цих організацій, але... Вся ця „громадянська бутафорія” контролюється цією партією, для справлення на електорат враження підтримки неї не лише партійцями, а „широкою громадськістю”.

В теорії можна звичайно створити контрольований „громадянський рух” і під нього наче підвести партію. Але ж це буде така сама бутафорія, оскільки під „контрольований” певною партією „громадянський рух” піде лише сама ця партія, та її інші підконтрольні громадські організації, або в кращому випадку ще й партії-союзники. Жодного „широкого представництва” в реальності цей „громадянський рух” не матиме і буде так само обслуговувати вузькопартійні цілі. Єдине, що в такому випадку все буде поставлено навпаки: тандем буде не партія-громадська організація, а громадська організація-партія. Хоча склад учасників не зміниться. Ті ж самі яйця, тільки в профіль, або точніше вовк в овечій шкурі (партія під прикриттям «громадянського руху»).

Підпорядкувати „громадянському руху” всі партії для дійсно „широкого представництва” взагалі неможливо, оскільки широкий спектр партій (наприклад ВО „Свобода” та Партія регіонів) може співіснувати лише під такою громадською структурою, чиє політичне бачення настільки розмите і „ніяке”, що казати про спільну політичну платформу для виборів є безглуздя. Навіть ідеологічно однакові партії об’єднуються в блоки рідко, з огляду на те, що політика це боротьба за владу і тут союзники потрібні лише як „менше зло”, і до певних пір. Інакше це не були б тоді РІЗНІ партії.

Загалом у всьому цьому задумі є два можливі варіанти пояснення.

Варіант перший: це дійсно вовк в овечій шкурі. Тобто Партія регіонів, - а багато що вказує на те, що „громадянський рух” контрольований саме цією партією, - вирішує використати для електорату нову формулу, де наче „широкий та авторитетний” громадянський „незалежний” рух об’єднує партію і начебто інші незалежні організації чи навіть партії, хоч насправді все це одна вузько-політична тусовка.

Чому є велика ймовірність, що це проект Партії регіонів? Наведу деякі факти: повідомлення прес-служби „громадянського руху” розміщуються на офіційному сайті Партії регіонів (ясно, що позитивні для Партії регіонів); один з організаторів „громадянського руху” – провідний член Партії регіонів М.Азаров; очолює „рух” колишній голова Партії регіонів В.Семиноженко, який проголошує все ту ж проросійську риторику про духовну спільність України та Росії, необхідність економічного єднання тощо. 2004 року «Нова Україна» вже підтримувала В.Януковича на президентських виборах, хоча тоді формально вона називалась інакше „народно-демократичне об’єднання” і т.д. і т.п.)

І другий варіант. Уявіть собі політичне життя України. Це складна і величезна палітра, виснажлива тактична і стратегічна боротьба, коаліції і зради, розпад урядів та дострокові вибори і т.д. і т.п. Це вам не Росія, де формально ще лишились шість партій, але й ті дуже жорстко контрольовані. Так от в українському політичному морі природньо накопичилось багато всяких маргіналів, колишніх, і взагалі всіх тих, кому вже нічого не світить в політиці, але які не хочуть її покинути. Це як і партії, так і особистості. Українська політика пропонує таким не багато: або, сподіваючись на подачку, проситись до виборчого блоку або партії, які є реальними гравцями, або йти на вибори самим без жодних шансів.

Порадившись, ці політичні маргінали вирішують ні в кого милостиню не просити і створити такий собі „союз голого з босим”, тобто політичну спілку аутсайдерів. Для того, щоб мати хоч якийсь шанс у боротьбі з реальними політичними гравцями, вони починають „надувати” собі імідж через моду на «громадянське». Для цього створюється якесь об’єднання з гучною назвою. „Громадянський рух „Нова Україна” підійде. Оголошується, що в нього входять всі громадські діячі, громадські організації та партії кому в патронуванні відмовили реальні політичні гравці, або той, хто вважає себе настільки „великим”, що для нього ганебно вписуватись в партійну дисципліну реально впливових партій.

Далі ця кампанія політичних невдах проголошує місію спасіння України від існуючих реальних політичних сил шляхом власного приходу до влади. Втрачати їм нема чого, нема більш голого чи більш босого, тому в них нема переваг один перед одним. Вони виробляють якусь політичну платформу, бажано „ніяку” і тому максимально „широку”, бо конкретні політичні позиції вже давно зайняті якраз тими реальними партіями. І вперед – на спасіння України від партій і за щастя всьому людству!

На вчорашній зустрічі риторика теж була аналогічна: „нам треба зайнятись політикою, бо політика нас вже дістала”, „ми маємо визначати всі політичні процеси в Україні”, „порядок в країні можна навести за 2 тижні”, „ми більше, ніж будь-яка партія” тощо.

Реальність другого варіанту підтверджується також тим, що придивившись до учасників руху, побачимо, що це всі колишні, включаючи того ж І.Смєшка та В.Семиноженка, який зараз очолює партію «Нова політика» (хтось про таку чув?). Не дивно також, що Л.Кучма хоче вступити до цього «громадянського руху». Може, він його очолить? Організатором руху в нашій області став колишній мер Миколаєва О.Бердніков, а на зустрічі було чимало колишніх і нинішніх членів НДП (була колись така при владі).

Також після презентації була проведена зустріч активу «громадянського руху», на якій були присутні М.Москаленко (колишній голова облради), О.Стратейчук (колишній керівник апарату облдержадміністрації), В.Ємельянов (голова обласної НДП), Я.Конотопенко (голова обласного представництва Асоціації міст України) та П.Стехін (голова «міського інтелектуально-комп’ютерного клубу “Третя хвиля”). Отакий набір.

Думаю скоро ми побачимо чи це «союз голого з босим» чи, нажаль, все ж таки «вовк в овечій шкурі». Але ми з вами все переживемо, бо вміємо думати. Пережили „Дістали!”, переживемо і „громадянські рухи”...