Актуальною проблемою нотаріусів, як реєстраторів Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, є виникнення неоднозначного застосування судами України вимог законодавства, що регламентує порядок державної реестрації обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також заборон відчуження та арештів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, при розгляді спорів майнового характеру, а також при винесенні ухвал про забезпечення позовів.
Так, однією з підстав внесення записів до вищезазначених реєстрів є рішення суду.
Згідно зі ст. 208 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення викладаються у двох формах: ухвали, рішення.
Стаття 4-5 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття: рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до п. 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратори (державне підприємство „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, його регіональні філії, державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси) вносять до Єдиного реєстру відомості про накладення (зняття) заборон та арештів на об'єкти нерухомого майна, зокрема на підставі заяви суду у зв'язку з накладенням ним арешту на об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи вимоги ст. 124 Конституції України про те, що судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України, вважаємо, що у реєстраторів відсутні підстави для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна у разі ненадання судами відповідних заяв.
При цьому звертаємо увагу на таке.
Відповідно до вимог ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України про вжиття заходів забезпечення позову суд виносить ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її винесення.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.
Згідно зі ст. 368 ЦПК України питання, пов'язані зі зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглядав справу. Якщо судом вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом з виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
При цьому слід звернути увагу, що згідно з вимогами частин 10, 11 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Статтею 154 Цивільного процесуального Кодексу встановлено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Якщо в задоволенні позову відмовлено, провадження по справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Аналогічні положення містить і Господарський процесуальний кодекс України.
Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 43-4 цього Кодексу про вжиття запобіжних заходів Господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, пістави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участі заявника без повідомлення особи, щодо якої необхідно вжити запобіжних заходів, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, негайно після її виконання.
Статтею 43-6 встановлено, що ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави у повному розмірі.
Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Стаття 43-7, 43-8 цього Кодексу передбачають, що на ухвалу про вжиття запобіжних заходів, винесену за участі заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжних заходів, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування. Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів. За результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або їх зміну чи скасування.
На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу скасування запобіжних заходів або їх заміну зупиняє виконання відповідної ухвали.
Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, встановлено, що звернення до виконання судових рішень покладається на суд. Вироки, рішення, ухвали й постанови суду передаються на виконання після того, як вони набрали законної сили, крім випадків негайного їх виконання. Все листування щодо звернення до виконання вироків, рішень, ухвал і постанов покладається на апарат суду.
Судові документи оформлюються відповідно до вимог чинного законодавства.
Документ має юридичну силу за наявності обов'язкових реквізитів: найменування (або бланк із зазначенням назви) установи чи організації (автора), її місцезнаходження, посади особи, яка підписала документ, дати, підпису та в необхідних випадках - відбитка печатки, реєстраційного номера. У процесі підготовки та оформлення можливе використання інших реквізитів, якщо цього вимагає призначення документа.
Копії вироків, рішень, ухвал, постанов у справах повинні бути підписані та скріплені гербовою печаткою. У разі, якщо судове рішення не набрало законної сили, про це зазначається на копії, що видається. Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до законодавства мають право на їх одержання. Якщо копію викладено на кількох аркушах, вони повинні бути прошнуровані та скріплені підписом працівника апарату суду й печаткою суду із зазначенням кількості зшитих аркушів. До копії судового рішення, в яке внесено зміни, обов'язково додається копія ухвали апеляційного (касаційного) суду, яким судове рішення змінено, та робиться в копії судового рішення відповідний запис. Якщо видається копія судового рішення, яке скасовано, про це обов'язково зазначається в цій копії та додається копія судового рішення, яким воно скасовано. Видача копій судових рішень, що не відповідають зазначеним вимогам, забороняється.
Після закінчення апеляційного провадження цивільна справа передається суддею працівникам апарату суду, які забезпечують роботу судової палати в цивільних справах. Справа в семиденний строк надсилається до суду першої інстанції, який її розглянув для звернення судового рішення до виконання.
Перший примірник процесуального документа залишається у справі. Сторонам справи та у відповідних випадках іншим учасникам процесу - установам, організаціям - надсилається решта примірників процесуального документа, засвідчених відміткою «Згідно з оригіналом», із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує примірник, ініціалів та прізвища. Підпис працівника служби діловодства або іншої відповідальної особи (секретар суду, відповідальний секретар суду, інші працівники, які входять до складу судових палат, відділ тощо), що засвідчує примірник документа, скріплюється відповідною гербовою печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади та початок підпису особи, що засвідчує документ. Засвідчувальна відмітка розміщується нижче реквізиту документа «Підпис».
Враховуючи, що до відділу нотаріату надходять звернення стосовно несвоєчасного внесення (вилучення) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звертаємо увагу на наступне.
Відомості про накладення (зняття) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна заносяться реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження.
Реєстратор після реєстрації (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна виготовляє два примірники витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, один з яких протягом двох робочих днів надсилає на адресу особи, яка подала відповідну заяву чи постанову, а другий залишає у своїй справі.
Запис про обтяження рухомого майна вноситься до Реєстру в день прийняття заяви.
Про внесення до Реєстру запис про обтяження рухомого майна реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.
Відмова у внесенні змін і додаткових відомостей до запису оформляється письмово із зазначенням причини в день прийняття заяви.
Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.
Реєстратор має право відмовити у внесенні запису до Реєстру про припинення обтяження, якщо відомості, зазначені у заяві, не відповідають Реєстру, про що повідомляє обтяжувача письмово протягом двох робочих днів після прийняття заяви. У разі внесення запису до Реєстру про припинення обтяження реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.
3 метою уникнення непорозумінь та своєчасного внесення відомостей до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України на підставі рішень судів, Головним управлінням юстиції в Миколаївській області проведено оперативну нараду з представниками Апеляційного та Господарського судів Миколаївської області, за участю відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області.
Заступник завідуючого Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори В.Д. Прокопчук
|
